4 вересня 1985 року в таборі Пермської області загинув Василь Стус. Письменник і дисидент, який помер за кілька років до відновлення незалежності України, став жертвою російсько-радянського терору.
Стус народився 1938 року на Вінниччині, згодом родина переїхала до Донецька. Поет здобув освіту в Донецькому педінституті, працював учителем та шахтарем, а також активно займався перекладами творів Ґете і Рільке. Його дисидентська діяльність розпочалася після протесту проти арештів інтелігенції під час прем'єри фільму «Тіні забутих предків» у 1965 році, за що його відрахували з аспірантури.
Важливим епізодом став публічний виступ Стуса після вбивства Алли Горської у 1970 році. Він одним із перших заявив, що її смерть була політичним замовленням, попри офіційну версію слідства про побутову сварку. Похорон Горської став мітингом протесту, на якому Стус ніс портрет загиблої правозахисниці.
Попри постійні переслідування, Стус створив родину з Валентиною Попелюх, у 1966 році в них народився син Дмитро. Валентина пережила чоловіка на 37 років і померла у березні 2022 року під час повномасштабного вторгнення Росії.
