Коли стародавні міста розруйновувалися під час воєн, землетрусів або пожеж, мешканці їх майже ніколи не розчищали. Замість того вирівнювали уламки й зводили нові будівлі поверх них, утворюючи все нові шари. Цегла, камінь і деревина з понівечених споруд охоче розбиралися й переверховувалися, залишаючи від старих будинків лише фундаменти.
Рівень вулиць постійно підвищувався й без прямих руйнувань. Неорганічне будівельне сміття (цегляний биток, каміння, черепиця) просто залишалося на місці. Немощені дороги після дощів перетворювалися на багнюку, тож їх багаторазово засипали піском, гравієм і щебенем, піднімаючи рівень стосовно навколишніх споруд. За кілька століть такі накопичення перетворили цілі міста на підземелля.
