Дослідники Ніколас Еплі, Джуліана Шредер, Джиліан Сандстром та Елізабет Данн з’ясували, що люди помилково вважають спілкування з незнайомцями неприємним. Експерименти в поїздах Чикаго та кав’ярнях Ванкувера довели: ті, хто наважувався на розмову чи щирий контакт, почувалися щасливішими та отримували більше задоволення, ніж ті, хто зберігав дистанцію. Вчені пояснюють це відчуттям приналежності, а також тим, що люди хибно переконані у байдужості співрозмовника до їхніх історій, тоді як насправді відверті розмови з незнайомцями проходять значно краще, ніж очікувалося.
Гарвардські науковці Діана Тамір та Джейсон Мітчелл встановили, що розповіді про себе активують систему винагороди в мозку, аналогічну тій, що реагує на їжу чи гроші. У таксі чи літаку така потреба реалізується легше, бо випадковий попутник не оцінює людину і не пов'язаний з її минулим. Персонал сфери обслуговування часто стає слухачем через те, що клієнтам бракує уваги близьких. Психологи радять сприймати роль «жилетки» спокійно: більшість таких розмов закінчуються добре для обох сторін.
