Експерт Інституту Хадсона Джан Касапоглу зазначає, що поточний дефіцит високоточної зброї — це результат тридцятирічного планування, яке базувалося на помилковому переконанні, що велика війна більше неможлива. Згідно з даними Центру стратегічних і міжнародних досліджень, допомога Україні лише частково вплинула на запаси: зі 102 категорій озброєння суттєвий збіг із потребами для інших регіонів мали лише Patriot, ATACMS, HARM та Stinger. Натомість конфлікти лише оголили системну нездатність західної оборонної промисловості виробляти зброю зі швидкістю, необхідною для сучасних воєн.
Корінь проблеми полягає у стратегічних рішеннях, ухвалених після холодної війни, коли НАТО та європейські держави відмовилися від сприйняття масштабної агресії як загрози. Це призвело до скорочення оборонних потужностей, зокрема британський огляд 2010 року передбачав зменшення парку танків Challenger 2 на 40% та артилерії на 35%. За повідомленням Bloomberg, подібні прорахунки у промисловій базі підтвердилися і під час операції Epic Fury, коли витрати боєприпасів під час атак на цілі в Ємені критично виснажили стратегічні резерви США.
