У 1760 році бостонський купець Томас Генкок доправив на острів Сейбл коней, корів, овець, кіз та свиней, сподіваючись на їхнє самостійне розмноження. За задумом, тварин планували періодично відловлювати для продажу. Проте вижили лише коні, перші з яких з’явилися на острові ще у 1737–1738 роках завдяки пастору Ендрю Лемерс’є. До 1961 року, коли тварини отримали офіційний захист, вони перебували в умовах повної ізоляції, а з 2013 року Сейбл має статус національного парку, де коней визнають натуралізованим видом.
Сьогодні влада Канади не втручається у життя табуна: популяцію не підгодовують, а чисельність регулюється винятково природними факторами. Найбільша смертність спостерігається наприкінці зими та навесні через суворий клімат і брак їжі. Згідно з переписом 2024 року, на острові налічили 420 особин, тоді як за останні роки ця кількість коливалася від 374 до 590 голів. За словами представників парку, нинішній стан популяції не потребує втручання людини.
