Степану Чубенку, Герою України з Краматорська, 11 листопада виповнилося б 29 років. У липні 2014 року 16-річного хлопця захопили та вбили російські окупанти поблизу Донецька. Місцева жителька на ім'я Надія, яка випадково побачила підлітка в будинку бойовиків у селищі Горбачево-Михайлівка, згадує, що хлопець був зі зв'язаними скотчем руками та ногами, а на його тілі були сліди побоїв. Попри намагання жінки переконати бойовиків відпустити юнака, ті відмовилися, аргументуючи це тим, що мають «снайперів ще менших за нього» в аеропорту.
Згодом Надія побачила оголошення про розшук хлопця на автостанції в Донецьку і зв'язалася з його матір'ю Сталіною Чубенко. Мати діяла обережно, приховуючи джерело інформації, щоб убезпечити свідка від розправи. Бойовики тривалий час заперечували перебування хлопця в полоні, стверджуючи, що він нібито втік під час обстрілів, хоча, за словами Надії, у той час у селищі було спокійно. Пізніше тіло Степана знайшли похованим, а обставини загибелі його мати дізналася згодом.
Надія також розповіла про тогочасну жорстокість бойовиків, які утримували в підвалах місцевих мешканців, зокрема фермерів та підлітків, застосовуючи до них тортури. У селищі на той час базувалися бойовики з Чечні та Криму. Жінка також згадувала про досвід роботи в реанімації Донецька, куди з весни 2014 року почали масово привозити поранених проросійських найманців та російських кураторів.
Сама Надія разом зі старшим сином покинула окуповану територію у жовтні 2014 року, оселившись на Дніпропетровщині. Через російську агресію вона впродовж наступних років пережила ще кілька вимушених переїздів та втрату власного дому.








