Артур Давегліс, юрист із Херсона, перебуває у полоні вже чотири роки. Після початку повномасштабного вторгнення він став до лав ЗСУ, був поранений, а після окупації міста вирішив залишитися та переховувати інших поранених. У вересні 2022 року російські силовики затримали чоловіка у квартирі його матері, Ольги Давегліс, погрожуючи їй розправою.
У березні 2023 року в Ростові окупанти засудили Артура до 11,5 років колонії суворого режиму за звинуваченням у шпигунстві. До початку 2024 року він перебував у виправній колонії №15 у Батайську Ростовської області, проте у вересні 2024 року його перевели в невідомому напрямку. Відтоді мати не має жодних відомостей про його місцеперебування, попри спроби розшуку через Координаційний штаб та звернення до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини.
В офісі Уповноваженого з прав людини пояснили, що при встановленні статусу особи державні органи враховують сукупність обставин, а не лише наявність печаток у документах. Якщо факти відповідають критеріям військового полону, відсутність штампа у військовому квитку, який не встигли поставити в перші дні вторгнення, не має стати перешкодою для включення до списків на обмін.
