За даними СЗР, навіть підконтрольна владі РФ соціологія фіксує підтримку мирних переговорів у 64–67% громадян, тоді як за продовження бойових дій виступають лише 15–24%. Напередодні вересневих виборів до Держдуми це створює для режиму ризики, які не здатна повністю нейтралізувати навіть відсутність політичної конкуренції. Зокрема, усунення Бориса Надєждіна свідчить про страх Кремля перед перетворенням громадського незадоволення на політичний процес. Відсутність чітких лідерів протесту змушує владу вдаватися до превентивних репресій, адже в умовах, коли еліта розколота, а фінансова стабільність підірвана, Кремль не бачить джерел майбутньої дестабілізації.
На внутрішню ситуацію в РФ впливають втрати на фронті, удари по нафтопереробних заводах та ізоляція окупованого Криму. Розвідка вказує на ризик перетворення сотень тисяч ветеранів, незадоволених відсутністю обіцяних пільг та роботи, на основне джерело нестабільності. У СЗР порівнюють поточну ситуацію з білоруським сценарієм 2020 року, припускаючи, що вибори 2026 року можуть стати для Кремля моментом перетворення внутрішньої кризи на масштабну бурю. Тим часом, за спостереженнями розвідки, Пекін уже готується до сценарію, за якого майбутнє Росії не залежатиме від Путіна.
