Медичні експерти зазначають, що найчастіше джерело неприємного запаху криється безпосередньо у ротовій порожнині. Бактерії активно розмножуються через запалення ясен, хвороби зубів або нестачу слини, яка виконує очисну функцію. Зниження вологості в роті може бути спричинене курінням, диханням під час сну, недостатнім питтям чи прийомом ліків, як-от антидепресантів. Допомогти може використання скребків для язика, оскільки наліт часто накопичується на його задній поверхні.
Неприємний запах також може бути наслідком ЛОР-проблем або хвороб шлунка. Зокрема, виникнення «мигдаликових каменів» супроводжується першінням у горлі, а хронічне запалення носових пазух спричиняє стікання слизу по глотці. Рідше причиною стає нелікований рефлюкс, коли кислий вміст шлунка потрапляє у стравохід. Окремі специфічні запахи вказують на системні збої: наприклад, запах ацетону характерний для діабету, солодкувато-затхлий — для хвороб печінки, а аміачний може свідчити про ниркову недостатність.
Якщо запах супроводжується болем, швидкою втратою ваги або виразками, варто негайно звернутися до лікаря, адже у рідкісних випадках це ознака онкології. Також лікарі попереджають про галітофобію — стан, коли людина панічно боїться запаху, якого насправді немає. У таких випадках, окрім візиту до стоматолога чи сімейного лікаря для вимірювання рівня сірки в повітрі, необхідна допомога психолога для подолання тривоги.
