Олексій Калініченко з Полтавщини після початку повномасштабного вторгнення долучився до лав 3-ї окремої танкової бригади. Пройшовши шлях від солдата до начальника зв’язку механізованого батальйону, він зарекомендував себе як надійний фахівець та спортсмен — у 2024 році став капітаном батальйонної команди з мініфутболу, а у квітні 2026-го виборов титул чемпіона бригади з гирьового спорту.
9 вересня 2026 року на Харківщині автівка, в якій перебував офіцер, потрапила під удар ворожого FPV-дрона. Попри зусилля медиків, 14 вересня старший лейтенант помер у шпиталі. Героя поховали у рідному селі Попівка, у нього залишилися дружина, син, батьки та дві сестри.
