Старший солдат Ігор Ложенко, родом із Березівки на Одещині, став на захист країни на початку повномасштабного вторгнення. Маючи псевдо «Моряк», він розпочав службу в оперативному командуванні «Південь», а згодом долучився до 3-ї окремої штурмової бригади. Там воїн обіймав посаду механіка-водія групи розмінування.
Життя 26-річного захисника обірвалося 24 вересня 2025 року біля села Рідкодуб на Краматорщині під час ворожого штурму. Ігоря Ложенка поховали в селі Михайло-Олександрівка. У нього залишилися дружина Катерина, син Іван, мама Наталія, брат Віталій та сестра Дарія.
