П’ять років тому Україна ухвалила закон «Про корінні народи», який захищає культурні, освітні та мовні права кримських татар, караїмів і кримчаків. За словами голови Меджлісу Рефата Чубарова, документ зробив ці народи суб’єктами внутрішньої політики держави, дозволив ухвалити стратегію розвитку кримськотатарської мови, затвердити алфавіт та правопис. Наразі кримськотатарську мову викладають у низці університетів, а Меджліс у квітні 2026 року офіційно отримав статус представницького органу.
Водночас реалізація закону для караїмів та кримчаків значно складніша через їхню малу чисельність та окупацію Криму. Експерт Центру громадянських свобод В’ячеслав Ліхачов зазначає, що більшість представників цих народів опинилися поза підконтрольними Україні територіями, що ускладнює формування легітимних представницьких органів. Світлана Саітова-Бараш зі Спілки караїмів додає, що зараз триває активна робота над просвітницькими матеріалами та списками літератури для шкільних бібліотек.
Народна депутатка Таміла Ташева наголошує на проблемах із практичним застосуванням консультативного механізму, який часто дублює загальні моделі взаємодії з громадянським суспільством, ігноруючи специфіку колективних прав корінних народів. Крім того, наразі відсутні ефективні правові механізми щодо реалізації прав на землю, а норми, що стосуються корінних народів, залишаються розпорошеними між різними галузями законодавства без належної координації.
