Аналіз супутникових знімків та документів виявив 10 російських баз із щонайменше 59 новими пусковими рейками для безпілотників. Ці майданчики розташовані вздовж кордону з Україною та Білоруссю. Вони дозволяють запускати новітні дрони з фіксованим крилом без використання злітної смуги, а на окремих об’єктах є потужності для зберігання понад 1000 апаратів. За даними засновника DroneSec Майка Монніка, Кремль значно розширив цю інфраструктуру для атак по Україні та створення загроз для Альянсу.
Модифікації «Герань-4» та «Герань-5», за даними українських урядових документів, здатні нести 90 кг корисного навантаження та розвивати швидкість, що ускладнює їх перехоплення ППО. Речник Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат підтвердив зростання використання реактивних БПЛА, частка яких у деяких атаках досягає двох третин. ГУР МО зазначає, що російська промисловість нині виробляє близько 3 тисяч реактивних дронів та 2,8 тисячі моделей «Герань-2» щомісяця.
Експерти попереджають, що певні бази розміщують дрони в зоні досяжності Варшави, а розвідки Заходу припускають можливість провокацій РФ проти об’єктів критичної інфраструктури в Польщі. Водночас НАТО наголошує на готовності захищати територію союзників від будь-яких загроз. Хоча доказів планів щодо безпосереднього нападу на країни НАТО наразі немає, Альянс посилює заходи стримування, а аналітики розглядають технологічний розвиток дронів як довгостроковий виклик безпеці Європи.
