Після Другої світової війни на Гуам потрапила невелика група бурих деревних змій, ймовірно, сховавшись у військових літаках. Цей інвазивний вид завдав значної шкоди екосистемі: через них зникло багато місцевих лісових птахів, а чисельність плазунів у деяких зонах сягала 30 000 особин на 2,5 кв. км. Окрім того, вони часто пошкоджують електрообладнання, спричиняючи знеструмлення.
Науковці з Університету Буффало та Геологічної служби США за допомогою сучасного секвенування ДНК виявили понад 19 000 структурних варіантів у геномі цих змій. Раніше вчені оминали ці масштабні генетичні зміни, зосереджуючись лише на окремих «літерах» ДНК. Виявилося, що саме ці варіації, зосереджені в генах імунітету та нюху, дозволили зміям вижити в умовах інбридингу, успішно адаптуватися та, ймовірно, розпізнавати родичів, уникаючи канібалізму.
Це дослідження спростовує уявлення про те, що лише невелика кількість предків стає «вузьким місцем», яке унеможливлює виживання виду. Отримані дані дають нове розуміння адаптивності інбредних популяцій, що може стати корисним для збереження видів, які зникають. Наразі дослідники планують порівняти геном гуамських змій із їхніми побратимами з Австралії та півдня Тихого океану, щоб встановити походження цих генетичних особливостей.
