У липні 2026 року спільна експедиція Інституту археології НАН України, Національного музею історії та КНУ імені Шевченка дослідила на околиці Києва дві великі споруди Голосіївського курганного могильника. На площі 233 квадратні метри археологи виявили залишки тризни, зокрема вугілля, уламки кераміки та ритуальні вогнища. У центрі кожного кургану дослідники знайшли чоловічі поховання за християнською традицією: тіла розміщені головою на захід у дерев’яних трунах, від яких збереглися лише цвяхи.
Несподіваною знахідкою стали 11 бронзових підвісок-лунниць та два семилопатеві скроневі кільця, виявлені поруч із похованнями, які науковці розцінили як «посмертні дари». Це відкриття, а також аналіз кераміки, дозволили уточнити датування пам’ятки XII століттям, що підтверджує існування курганного обряду навіть поблизу тогочасного Києва після поширення християнства. Дослідники припускають, що могильник належав сільському населенню, а наявність прикрас в’ятичів потребує додаткових генетичних досліджень для остаточних висновків.
