Конституційна криза в Польщі, що триває понад 10 років, загострилася 30 жовтня. Уряд Дональда Туска ухвалив рішення змістити голову Конституційного трибуналу Богдана Свенчковського та його заступника, призначених у 2022 році за часів попередньої влади партії «Право і справедливість» (ПіС). Паралельно генпрокурор звернувся з клопотанням про позбавлення цих суддів недоторканності для притягнення до кримінальної відповідальності.
Богдан Свенчковський відмовився визнати відсторонення, заявивши про «незаконне викрадення» сайту трибуналу та «державний переворот» з боку нинішньої влади. У відповідь прихильники Свенчковського, серед яких представники правих партій, організували пікети біля будівлі суду, яку оточили спецпризначенці. Також повідомлялося про сутичку між суддями та президентом Навроцьким.
Витоки конфлікту сягають 2015 року, коли після зміни парламентської більшості виникла суперечка щодо законності призначення суддів між партією «Громадянська платформа» та ПіС. Наступні роки супроводжувалися появою так званих «дублерів» та паралельним блокуванням роботи трибуналу. Під керівництвом призначеної 2016 року голови Юлії Пшилембської трибунал ухвалював рішення, що спричинили конфлікти з ЄС, зокрема щодо заборони абортів та пріоритету національного законодавства над європейським.
Нинішній уряд Дональда Туска, який прийшов до влади 2023 року, неодноразово заявляв про намір відновити роботу конституційного правосуддя. Однак спроби реформування трибуналу стримувалися президентським вето Анджея Дуди, який залишається союзником партії «Право і справедливість».
