На території Західної пустелі Єгипту археологи виявили кам’яну споруду віком понад 7000 років, відому як «Стоунхендж Сахари». Дослідники Фред Вендорф, Ромуальд Шільд та Дж. МакКім Малвілл встановили, що монумент у Набта-Плайя був орієнтований на помітні зірки, такі як Сіріус, Арктур, систему Альфа Центавра та пояс Оріона. Це коло, ймовірно, допомагало кочовим групам племені Руат Ель-Бакуар відстежувати сезонні зміни та важливі періоди, пов'язані з опадами, оскільки тисячі років тому цей регіон був вкритий озерами та луками.
Окрім астрономічної композиції, розкопки підтвердили розвинений побут давніх мешканців: на місці виявлено кераміку, кам'яні знаряддя, прикраси та залишки вогнищ. Особливе місце в культурі племені посідала худоба, про що свідчать знайдені поховання з кістками корів, яких, за припущеннями вчених, могли приносити в жертву під час ритуалів. Життя в цій місцевості тривало до 3000 року до нашої ери, доки посилення посухи не змусило громади покинути регіон.
