За оцінкою голови парламентського Комітету з освіти, науки та інновацій Сергія Бабака, загальна потреба в зайнятих зростатиме з 12,9 млн осіб у 2025 році до 14,6 млн у 2036 році. Це означає дефіцит приблизно 1,7 млн працівників порівняно з 2025-м роком, тоді як безпосередньо нових кадрів на період 2032–2036 років знадобиться близько 2,62 млн.
Найбільший приріст робочих місць передбачається у будівництві: потреба може зрости понад удвічі – з 520 тис. до 1,24 млн людей. Виробничу промисловість, яка найбільш розширюватиметься внаслідок відбудови, також чекає істотне зростання з 1,3 млн до понад 1,7 млн зайнятих. Сектор професійної та наукової діяльності, включно з інженерними послугами й консалтингом, потребуватиме додатково близько 75% робочої сили – до 880 тис. осіб у 2036 році.
Охорона здоров'я та соціальна допомога залишаються однією з найбільших галузей. Потреба в цьому секторі стабільно зростатиме з 860 тис. осіб у 2025-му до близько 945 тис. у 2036 році. Водночас аграрний сектор, попри стратегічне значення, поступово скорочуватиметься з 1,8 млн до 1,57 млн зайнятих, хоча тимчасово підвищиться до 1,81 млн у 2030-му через потреби відбудови.
Переважно зростатиме запит на кваліфікованих робітників, технічних спеціалістів та інженерів. Держава зараз планує формувати державне замовлення закладам вищої освіти, спираючись на реальні потреби ринку праці, а не на обсяги, які хочуть готувати університети. Дефіцит кадрів мають покрити випускники освітніх закладів, а також повернення економічно неактивного населення та деяких мігрантів до праці.
