Україна не зіткнеться з дефіцитом товарів на полицях магазинів, проте варто очікувати зростання цін. Як пояснив перший віцепрезидент Торгово-промислової палати Михайло Непран, знищення великих складів, що забезпечували Київщину, змусило мережі перебудовувати логістику. Оскільки близько 80% харчових продуктів є вітчизняними, ритейлери перейдуть на прямі контракти з виробниками. Водночас зростання вартості доставки та страхування неминуче позначиться на цінах імпортної продукції, палива, техніки та хімічних товарів, що, ймовірно, є частиною стратегії ворога.
Окремі прогнози вказують на подальше здорожчання продуктів до кінця 2026 року: хліб може додати 10%, а молочна продукція (сири, масло, сметана) — 5–7% від серпневої вартості. Окрім логістичних викликів, на купівельну спроможність тиснутиме девальвація гривні. Фінансовий аналітик Андрій Шевчишин прогнозує, що долар на міжбанку коливатиметься у межах 45–46 грн, а євро — 50,5–52 грн.
