Дослідження, опубліковане в Psychology of Aesthetics, Creativity and the Arts, засвідчило взаємозв'язок між типом гумору та дезадаптивними рисами особистості. Участь у роботі взяли 599 італійців із середнім віком 40 років. Психолог і психотерапевт Альберто Діоніджі підкреслює, що йдеться не про психіатричні діагнози, а про особливості характеру. Найсильніший зв’язок із пасивно-агресивними, антисоціальними, нарцисичними, істероїдними та прикордонними тенденціями виявили у тих, хто схильний до сарказму й цинізму. Своєю чергою, сатира частіше пов’язана з нарцисичними та обсесивно-компульсивними рисами, а іронія — з прикордонними, параноїдними та обсесивно-компульсивними проявами.
Натомість веселий і доброзичливий гумор дослідники асоціюють із когнітивною гнучкістю та соціальною взаємодією. Схильність до уникнення навпаки негативно корелювала з легшими формами гумору, як-от дотепністю чи абсурдом. Автори роботи застерігають, що гумор не є виключно позитивним чи негативним — усе залежить від контексту його використання, а також наголошують на обмеженнях свого експерименту через особливості вибірки.
