Міноборони та Генштаб наголошують: об'єкти з вибухівкою заборонено розміщувати поблизу житлової забудови. Безпечна відстань визначається урядовою постановою №763 і залежить від кількості вибухівки та сили ударної хвилі. В умовах війни Росія систематично атакує склади з боєприпасами, приміщення з виробництва дронів та наземних роботизованих комплексів, що змушує виробників розосереджувати потужності.
Сектор оборонних інновацій стрімко зростає: станом на червень 2026 року в Україні працюють понад тисячу приватних компаній, а база кластера Brave1 налічує понад дві тисячі стартапів. Обсяги держзакупівель дронів цього року зросли вдвічі порівняно з минулим. Через масштабування бізнесу виникає гостра потреба у нових приміщеннях, проте пошук площ ускладнюється ризиками безпеки та небажанням орендодавців працювати з оборонним сектором.
За даними Kvertus, лише одиниці власників нерухомості готові розглядати компанії ОПК як орендарів, а в разі згоди вартість оренди подекуди зростає вдвічі. Виробники зазначають, що орендодавці побоюються російських ударів по своїх об'єктах. Ба більше, виведення виробництв за межі міст ускладнює логістику, доступ до кадрів та створює ризики викриття нетипової активності, адже такі локації часто не мають прикриття ППО, яке наявне у великих містах.
Представники індустрії, зокрема Вікторія Кульчицька з Trypillian, наголошують, що універсального рішення не існує — кожен виробник самостійно шукає баланс між безпекою та ефективністю процесів. Водночас виробники FPV-дронів підкреслюють, що убезпечити галузь можна лише завдяки посиленню захисту міст, оскільки робота з небезпечними речовинами все одно підпорядковується жорстким законодавчим обмеженням.
