Зупинка українського морського коридору завдасть вітчизняній металургійній галузі прямих збитків у розмірі 150–200 млн доларів щомісяця. За прогнозом головного аналітика GMK Center Андрія Тарасенка, це спричинить вимушений простій потужностей та скорочення випуску продукції на третину. Ситуація є критичнішою, ніж у 2022 році, через поєднання нових європейських квот на сталь, падіння світових цін на залізну руду та ускладнення імпорту вугілля, необхідного для роботи заводів після втрати Покровської вугільної групи. Зокрема, доправлення вугілля залізницею через європейські порти збільшить його ціну приблизно на 15%.
У першому півріччі 2026 року морським шляхом експортували 50% української сталі, 95% чавуну та половину залізорудної сировини. Тепер виникнуть проблеми не лише з експортом, а й з постачанням продукції, яку не виготовляють в Україні — наприклад, товстого листа та фасонного прокату. Це загрожує або зникненням окремих товарів на внутрішньому ринку, або їхнім стрімким подорожчанням. Експерт вважає, що виробництво залізорудної продукції може впасти на 35% порівняно з першим півріччям 2026 року, а переорієнтація на сухопутні логістичні шляхи через низьку маржинальність є економічно недоцільною.
