Військовий із Запоріжжя Володимир Борисенко, який долучився до лав 110-ї бригади ТрО на початку вторгнення, провів у російському полоні 22 місяці та 14 днів. Його захопили в березні 2022 року поблизу села Приютне, після чого утримували в Оленівці, Твері та Мордовії. Захисника вдалося повернути під час великого обміну 31 січня 2024 року.
За словами Борисенка, умови в СІЗО були антисанітарними, а камери — критично переповненими. Полонених морили голодом і спрагою, видаючи лише обмежену кількість води. За відмову співпрацювати під час допитів захисника жорстоко били, зокрема, зламали ребра. У місцях утримання окупанти влаштовували психологічний терор, змушуючи вчити російські вірші та гімн, а в одній зі шкіл на Донеччині облаштували катівню, зробивши вбиральню з кабінету української мови.
Під час перебування в колонії Твері наглядачі регулярно били в'язнів, проте уникали серйозних травм через відповідальність перед адміністрацією. В інформаційній ізоляції бранці намагалися виживати, збираючи дощову воду та готуючи чай з абрикосового цвіту. Як згадує Володимир, навіть у нелюдських умовах захисники намагалися зберігати людську гідність, попри цинізм тюремників, які могли випитувати координати складів з продуктами, що згодом ставали цілями атак РФ.
