Володимир Хаустов з Інституту економіки та прогнозування НАН України наголошує, що відбудова країни, потреби якої оцінюють у $588 млрд, вимагає нових довговічних матеріалів. Одним із перспективних напрямів є виробництво базальтового волокна та композитів, що мають високу стійкість до корозії та температур, а також є екологічними згідно з дослідженнями Єврокомісії 2026 року.
Попри наявність покладів базальту на Рівненщині та Закарпатті, а також історичний досвід галузі, Україна досі не створила потужної індустрії. Власне виробництво дозволило б утримати кошти всередині економіки, створити робочі місця та зменшити логістичні витрати замість закупівлі імпортної продукції для будівництва мостів, доріг та енергетичних мереж.
Першочерговими кроками для розвитку галузі експерт називає аудит наявних ресурсів та технологій, оновлення стандартів відповідно до європейських норм, а також запуск демонстраційних проєктів для оцінки ефективності використання базальтових композитів у реальних умовах.
Державна підтримка має полягати у створенні умов для вибору якісних матеріалів, а не лише найдешевших, а також у наданні грантів на дослідження та залученні технологічних партнерів. Успіх ініціативи залежить від комплексної співпраці науковців, промисловців та держави.
