Психологи пов'язують так звану «впертість» людей похилого віку з феноменом реактансу — рефлекторним захистом права на вибір. Коли рідні ухвалюють рішення за літню людину, вона може діяти на шкоду собі, намагаючись зберегти суб’єктність. Дослідники зазначають, що з віком люди не стають дратівливішими, а навпаки — частіше демонструють більшу доброзичливість та меншу тривожність. Водночас «елдерспік» — зневажлива манера спілкування з використанням дитячих інтонацій — лише посилює супротив старших людей до допомоги.
Важливість автономії підтверджує експеримент 1976 року в будинку для літніх людей у Коннектикуті. Мешканці, які самостійно ухвалювали побутові рішення, відчували себе бадьорішими. Через півтора року рівень смертності в цій групі виявився вдвічі нижчим порівняно з тими, за кого розпоряджався персонал. Отже, конфліктна поведінка часто є формою протесту проти перетворення на «утриманця», чиї думки та вибір ігноруються оточенням.
