Поняття «хижий птах» або «раптор» історично базується на наявності специфічного «вбивчого арсеналу» — особливої будови дзьоба, стоп та ніг. Через це птахів, які полюють на рибу чи комах, як-от чаплі або ворони, не відносять до цієї категорії, адже вони не мають відповідних анатомічних пристосувань. Водночас грифи вважаються рапторами, хоча вони зазвичай не вбивають здобич самотужки, а харчуються падлом. Подібна непослідовність частково зумовлена спробами класифікації, започаткованими ще Карлом Ліннеєм у XVIII столітті, який групував птахів на основі видимих фізичних ознак.
Сучасна наука, зокрема аналіз ДНК, виявила чимало несподіванок у спорідненості видів. Наприклад, виявилося, що грифи Нового Світу генетично ближчі до лелек і журавлів, ніж до орлів чи яструбів. Також існують суперечливі випадки, як-от птах-секретар: через вигнутий дзьоб та гострі кігті його зараховують до хижих, попри довгі ноги, характерні для лелек. Це підтверджує, що в природі немає однозначних меж, а класифікація птахів продовжує еволюціонувати разом із новими методами досліджень.
