Аналіз ДНК 521 вовнистого мамонта, проведений міжнародною групою вчених, виявив нетипову закономірність: на стоянках людей Льодовикового періоду віком від 20 до 30 тисяч років переважають рештки самок. Дослідники вперше визначили стать тварин за генетичним матеріалом із зубів, бивнів і кісток для 448 зразків, тоді як у природі серед випадкових знахідок частіше зустрічаються самці.
Науковці поки не мають однозначної відповіді, чому прадавні мисливці обирали саме самок. Серед гіпотез — легша прогнозованість маршрутів сімейних груп або менші розміри тварин, хоча останнє припущення суперечить факту, що стада самок могли агресивно захищатися. Докази активного полювання, зокрема уламки списів та сліди обробки туш на місцях розкопок, підтверджують контакт людей із тваринами, проте потребують подальшого вивчення для остаточних висновків.
