Київські каштани щороку масово жовтіють та сохнуть через діяльність каштанової мінуючої молі, активність якої сягає піку в червні-липні. Як пояснив перший заступник голови Держекоінспекції Дмитро Заруба, личинки шкідника знищують листя зсередини, позбавляючи дерева поживних речовин, а спека лише посилює цей процес. Крім того, на розвиток дерев негативно впливають міські умови: бетон під асфальтом та використання протиожеледної солі, особливо на центральних магістралях на кшталт Хрещатика.
Ефективного та доступного способу масового порятунку каштанів нині немає, адже хімічна обробка дерев у місті заборонена санітарними нормами, а вакцинація одного дерева коштує близько 50 євро, що робить її фінансово неможливою. Дмитро Заруба радить замінювати каштани на інші дерева, наприклад, на платани або катальпи, які вже добре адаптувалися до умов столиці. Еколог нагадав, що каштани не є аборигенними для Києва рослинами, на відміну від дубів чи кленів.
