Військовий аналітик Михайло Жирохов пояснює, що «Сапсан» має бойову частину вагою 500–1000 кг і призначений для ураження стратегічних цілей, як-от промислові підприємства, а не мобільних пускових установок. За його словами, для знищення останніх достатньо значно простіших засобів, наприклад, дронів. Балістичні ракети такого класу створені для завдання потужних ударів на великих відстанях, а їх виробництво є складним і тривалим технологічним процесом, який неможливо завершити за місяць чи два.
Проєкт, що розроблявся близько 20 років як український аналог «Іскандера», станом на початок повномасштабного вторгнення мав 90% готовності, проте інформація щодо серійного виробництва та актуального стану технологічного ланцюжка є засекреченою. Ключовою перешкодою експерт називає виробництво ракетних двигунів, до створення яких залучені підприємства у Дніпрі, Павлограді, Шостці, Львові та Запоріжжі. Окрім самих ракет, можливості їх застосування також обмежені кількістю наявних пускових комплексів, яких станом на 2022 рік був лише один.
