Збирати баклажани варто у фазі технічної стиглості, коли плід відповідає сортовим характеристикам, але насіння всередині ще світле й м’яке. Чекати повної біологічної зрілості не слід, оскільки ці овочі не дозрівають після того, як їх зірвали, а перетримка на кущі робить м’якоть грубою та додає гіркоти. Головними індикаторами готовності є гладенька блискуча шкірка та здатність плоду швидко відновлювати форму після легкого натискання пальцем. Якщо шкірка потьмяніла, а вм'ятина довго не зникає — баклажан перестиг.
Контроль за стиглістю дозволяє вчасно виявити якість врожаю, адже всередині вчасно зібраного овоча насіння дрібне, а м'якоть світла. Важливо зрізати плоди лише чистим гострим ножем або секатором, залишаючи 2–3 см плодоніжки, оскільки ручне викручування часто травмує пагони. Також варто враховувати, що смак овочів залежить і від умов вирощування: нестача вологи чи сильна спека можуть погіршити ніжність баклажанів, а у деяких сортів біля плодоніжки слід остерігатися шипів.
