Павло Матвійчук народився на Кіровоградщині, ріс на Миколаївщині та здобув фах бортпровідника в Одесі. До початку повномасштабного вторгнення багато подорожував, працював за кордоном, зокрема в Індонезії та Польщі, захоплювався технікою й автомобілями.
Рішення стати на захист країни Павло ухвалив після того, як побачив наслідки обстрілів Дніпра, де проживала його сестра. У лютому 2023 року він долучився до 412-го окремого батальйону безпілотних систем, служив бойовим медиком, згодом став молодшим сержантом та командиром відділення.
Попри стан здоров'я — епілепсію та наслідки важкого поранення, отриманого під час боїв на Курщині, — Павло продовжував службу. У червні 2026 року життя воїна обірвалося внаслідок авіаційного удару.
Його дружина Яна поділилася спогадами про наполегливість Павла, який свого часу приїхав із Харкова до Ужгорода лише заради першої зустрічі з нею. Подружжя мріяло про спільну родину та подорожі, проте ці плани перервала війна.
