Євросоюз понад 13 років не приймав нових членів і наразі демонструє невизначеність щодо подальшого розширення. Франція та Німеччина пропонують змінити процедуру, запровадивши поступову інтеграцію, за якої членство набувається частинами в обмін на реформи. Водночас деякі кандидати побоюються, що це створить «багаторівневу систему», яка лише ускладнить процес вступу.
Попри стратегічне значення розширення для безпеки після вторгнення РФ, лідери країн-членів ЄС стурбовані здатністю нинішньої структури блоку та їхніх виборців «впоратися зі свіжою кров’ю». Аналітик Ілір Деда зазначає, що бездіяльність може призвести до катастрофічних наслідків для довіри до ЄС, тому блок має продемонструвати серйозність своїх намірів.
Ситуація з Україною створює особливу дилему. З одного боку, країни-члени прагнуть бачити в команді одні з найбільших та найзагартованіших Збройних сил Європи. З іншого — офіційні особи визнають, що без повномасштабного вторгнення РФ країна не отримала б дозволу на вступ через проблеми з корупцією та незалежністю судової системи.
Станом на грудень 2024 року країни-кандидати разом закрили 18 переговорних розділів, що є значним прогресом порівняно з чотирма розділами за попереднє десятиліття. Проте, як зауважує високопоставлений дипломат ЄС, поєднання великого населення з високим рівнем корупції робить швидкий вступ неможливим, тому Брюссель шукає механізми, які могли б полегшити очікування Києва на повноправне членство.
