Колишній народний депутат Юрій Костенко заявив, що Україна могла не позбуватися ядерного арсеналу повністю. За його словами, у 1992–1993 роках Верховна Рада дозволила ліквідувати лише 42% боєголовок та 36% носіїв, пов’язуючи повне роззброєння з гарантіями безпеки та вступом до НАТО і ЄС. Однак виконавча влада проігнорувала ці умови, передавши стратегічні боєголовки Росії.
Політик наголосив, що під час перемовин у США на початку 90-х українська делегація відмовилася від пропозиції Держдепу обміняти ядерну зброю на вступ до Альянсу, натомість обравши «паперові гарантії» Будапештського меморандуму. Костенко також спростував міф про неможливість контролю зброї, зазначивши, що Україна мала як юридичне право власності, так і технічну можливість впливати на системи управління стратегічними носіями.
На думку Костенка, обставини ядерного роззброєння мають стати предметом парламентського розслідування. Він закликав створити відповідну тимчасову слідчу комісію, щоб дослідити дії тогочасної влади, зокрема Леоніда Кравчука. Головною причиною проблем у цьому процесі політик назвав відсутність якісних змін у системі влади після проголошення незалежності.
