У 2024 році в Китаї завершили формування 3046-кілометрової зеленої смуги вздовж пустелі Такла-Макан, яку висаджували протягом десятиліть. Згідно з дослідженням у PNAS, завдяки штучним лісам рівень CO₂ над цією територією знизився з 416 до 413 частин на мільйон залежно від сезону. Попри те, що першочерговою метою проєкту був захист інфраструктури від дюн, науковці підтвердили ефективність перетворення пустельних ландшафтів на потужні поглиначі вуглецю.
Проєкт є частиною національної програми 1978 року, завдяки якій площа лісів у Китаї зросла з 10% у 1949 році до нинішніх 25%. Професор Юк Юнг наголосив, що це доводить здатність людини до радикального покращення екологічних показників навіть у посушливих умовах. Нині Китай планує подальше розширення лісів, зокрема шляхом використання паводкових вод, оскільки виживання дерев у регіоні площею 337 000 кв. км, де 95% поверхні займають рухомі піски, потребує постійного доступу до вологи.
