Китайська армія стикається з гострим дефіцитом досвідчених командирів на тлі масштабних кадрових чисток. За оцінкою професора Джехвана Ліма, нині укомплектовано лише близько п'ятої частини ключових військових посад. Зокрема, після усунення низки високопосадовців, зокрема Чжан Юся та Лю Чженьлі 24 січня 2026 року, у Центральній військовій комісії залишилося лише двоє членів із шести, призначених у 2022 році. Посади у військових округах часто займають офіцери нижчого рангу, а Політичний робочий департамент після відставки Мяо Хуа наприкінці 2025 року очолює заступник.
На цьому фоні Пекін пришвидшує впровадження штучного інтелекту у військове управління. Згідно з дослідженнями, оприлюдненими до березня 2026 року, китайські військові вже випробовують ШІ для наведення зброї, кібероперацій та підготовки рішень. Автор статті припускає, що керівництво КНР розглядає технологію як спосіб компенсувати брак професійного офіцерського корпусу. Хоча офіційна преса Китаю наполягає на тому, що ШІ має бути лише допоміжним інструментом, а фінальне рішення — за людиною, практика засвідчує суперечність між пропагованим лідерством та кадровими втратами.
Існує ризик, що ШІ отримуватиме неякісні дані через культуру приховування реального стану справ у війську. Жорсткий політичний контроль стимулює офіцерів завищувати показники готовності підрозділів, побоюючись покарань за чесну звітність. Як наслідок, штучний інтелект може лише автоматично підтверджувати помилкові оцінки, що робить спробу Пекіна замінити досвідчених генералів машинами потенційно катастрофічною для системи управління.
