Напередодні виборів президента Франції, які відбудуться за вісім місяців, аналітики та представники НАТО висловлюють занепокоєння через позицію низки французьких політиків. Зокрема, Марін Ле Пен пропонувала вийти з об'єднаного командування НАТО та відновити контакти з Росією, а Жан-Люк Меланшон виступив за повний вихід із Альянсу через «ворожу» політику США.
За даними внутрішнього опитування НАТО, лише 54% французів підтримують членство в Альянсі, що є одним із найнижчих показників серед 32 країн-членів. Експерти наголошують, що вихід Франції, яка володіє ядерним арсеналом, матиме серйозні наслідки: Альянс втратить доступ до унікальних військових ресурсів, включаючи єдиний в Європі атомний авіаносець, десантні кораблі класу Mistral та супутники розвідки. Франція також забезпечує 10% оперативного бюджету НАТО, який становить €5,3 млрд.
Генерал-лейтенант Мішель Яковлефф пояснив, що технічно процес виходу може зайняти близько року. Це передбачатиме відкликання близько 1000 офіцерів та втрату Францією впливових посад, зокрема посади Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО з питань трансформації. Крім того, Париж обмежить свою здатність впливати на військові рішення, перейшовши у режим очікування остаточних пропозицій штабу.
Міністр оборони Фінляндії Антті Хяккянен висловив сподівання на збереження інтеграції Франції в структури НАТО. Тим часом дипломати Альянсу попереджають, що подібний крок не лише послабить колективну безпеку, а й змусить Німеччину взяти на себе провідну роль у Європі, тоді як сама Франція зазнає політичних та оперативних втрат.
