Дослідники виявили свідчення того, що приблизно 11,8 мільярда років тому — через 2 мільярди років після Великого вибуху — Чумацький Шлях поглинув меншу карликову галактику, відому як «Низькоенергетичний Кракен-Геракл» (LKH). У момент зіткнення ця система містила зірки загальною масою, що дорівнювала 500 мільйонам мас Сонця, або близько чверті розміру Чумацького Шляху на той період.
Провідний автор дослідження, астрофізик Давіде Массарі, зазначає, що ця подія була першим великим злиттям для нашої галактики. Хоча з точки зору зірок процес був мирним, для міжзоряного газу він став «вибуховим», що спровокувало активне зореутворення. Докази злиття вчені знайшли, аналізуючи вік, хімічний склад та траєкторії зіркових скупчень поблизу центру нашої галактики за допомогою телескопів «Хаббл» та «Гайя».
Це злиття — найдавніше з трьох відомих масштабних об'єднань Чумацького Шляху. Згодом, через 1,8 мільярда років після LKH, наша галактика поглинула систему «Гайя-Сосиска-Енцелад», а протягом останніх 6 мільярдів років — карликову галактику Стрільця. За словами вчених, ці процеси формування галактики безпосередньо вплинули на умови, що згодом призвели до виникнення нашої Сонячної системи та Землі.
