Владислав Яковенко народився у 1999 році, здобув фах машиніста шліфувальних установок та офіцерське звання на військовій кафедрі. До початку повномасштабного вторгнення працював на підприємстві «Зернопродукт МХП», жив із сім’єю у Києві. У листопаді 2022 року долучився до лав ЗСУ.
Службу розпочав у 95-й окремій десантно-штурмовій бригаді, згодом пройшов відбір до 140-го центру ССО. За позивний «Скала» його цінували за рішучість та лідерство. Офіцер воював під Кремінною та на Куп’янському напрямку, отримав мінно-вибухове поранення, проте після реабілітації повернувся до виконання бойових завдань.
Капітан Владислав Яковенко загинув 7 липня 2025 року під час стрілецького бою в районі Садків на Сумщині. Воїн нагороджений відзнаками «Ветеран війни», «Срібний хрест» та нагрудним знаком «Іду на Ви» IV ступеня. Його поховали у селі Бубнівка на Вінниччині.
Пам'ять про захисника вшановують благодійними ініціативами: зокрема, для його побратимів закупили техніку вартістю 354 тис. грн. Також на честь Владислава провели турнір, а його портрет встановили на Алеї Хоробрих у Києві.
