Фахівці виділяють кавалер-кінг-чарльз-спанієлів за їхню лагідність та низький рівень хижацьких інстинктів, а також мопсів, які, будучи компаньйонами, майже не мають мисливського азарту. Серед великих порід ветеринари відзначають доброзичливих золотистих ретриверів та лабрадорів із м’яким характером. Крім того, спокій та врівноваженість бернських зенненхундів роблять їх хорошими сусідами для котів, попри значні розміри, за умови правильного дресирування.
Ветеринарна консультантка Чирл Бонк радить знайомити тварин поступово: спершу через обмін запахами, а згодом — через короткі контрольовані зустрічі за наявності перегородок чи повідця. Важливо дозволити коту мати доступ до безпечних підвищених місць та не примушувати улюбленців до контакту. За словами ветеринара Джеймі Річардсона, ознакою успіху є розслаблена поведінка тварин, а в разі тривалої напруги варто звернутися за індивідуальним планом корекції поведінки.
