Дослідники з Університету Ла-Лагуни вивчили третю камеру Фіванської гробниці №209, розташовану навпроти Луксора. Науковці ідентифікували 16 людських мумій, розчленовані останки щонайменше чотирьох людей та муміфікованого собаку, який лежав на тілах чоловіка й жінки. Це місце використовувалося для поховань майже 700 років — від Двадцять п’ятої династії до епохи Птолемеїв.
Найдавніші поховання, здійснені між 754 та 656 роками до н. е., належали заможним особам у трунах з амулетами та імпортними амфорами. Згодом, через брак місця, звичаї змінилися: тіла почали ховати вертикально, без трун, але з ретельною муміфікацією. Археолог Мігель Анхель Молінеро Поло зазначив, що такі зміни свідчать не про нехтування, а про розвинену похоронну практику, де нові поховання враховували вже наявні рештки.
На думку дослідника Джареда Карбальо-Переса, виявлений собака міг виконувати роль «психопомпа» — символічного провідника в потойбічне життя. Хоча повені та пожежі з часом пошкодили камеру, вченим вдалося відновити хронологію дев'яти окремих етапів поховань, що дає змогу краще зрозуміти еволюцію давньоєгипетських ритуалів, які відрізнялися від офіційних текстів.
