Дослідники з Шеффілдського університету імені Халлама представили нову гіпотезу того, як Вівтарний камінь — 6-тонний пісковик із Шотландії — опинився у складі Стоунхенджа. Згідно з моделюванням, наприкінці останнього льодовикового періоду потужні льодові маси могли перенести камінь з Оркнейського басейну до Доггер-банку, що розташований нині під Північним морем. Цей «льодовиковий конвеєр», за оцінками гляціолога Ремі Венесса, подолав приблизно половину 700-кілометрової дистанції до Солсберійської рівнини близько 12 000 років тому.
Оскільки Доггерленд згодом опинився під водою, вчені припускають, що неолітичні люди вчасно перемістили цінні камені на сушу. Автори дослідження, опублікованого в Journal of Quaternary Science, зазначають, що жоден із механізмів — ні льодовикове перенесення, ні людська праця — не пояснює самостійно переміщення об'єкта на таку відстань. Імовірно, стародавні мешканці Британії проявили далекоглядність, доправивши камінь від місця зупинки льодовика до фінальної точки на південному заході Англії.
