Дипломатичні контакти України та Китаю залишаються рідкісними, а з 2022 року Зеленський і Сі Цзіньпін спілкувалися безпосередньо лише один раз. Старший аналітик Інституту досліджень безпеки ЄС Тім Руліг описує ці зв’язки як «ворожу взаємозалежність», адже попри напругу, Китай лишається найбільшим торговельним партнером Києва, а Україна — важливим постачальником агропродукції. Водночас Міхал Богуш із Варшавського центру східних досліджень зазначає, що продовження війни у контрольованому режимі відповідає інтересам Пекіна, який залишається головним покупцем російської нафти.
Київ посилює тиск на Пекін через його співпрацю з Москвою, зокрема запровадивши санкції проти низки китайських компаній за ймовірну підтримку агресора. Останні, своєю чергою, заперечують постачання летальної зброї. Окрему проблему створює російське виробництво дронів: окупанти використовують китайські турбореактивні двигуни від компанії Telefly вартістю до 40 тисяч доларів за одиницю, оскільки не можуть виготовляти власні аналоги.
