Під час місії «Аполлон-15» у 1971 році астронавти Девід Скотт і Джеймс Ірвін виявили у районі Хедлі-Апеннін білий камінь вагою 269 грамів, який отримав назву «камінь Буття». Зразок під номером 15415 виявився анортозитом — породою віком близько 4 мільярдів років, що складається з великих кристалів плагіоклазу. Завдяки цій знахідці науковці змогли підтвердити теорію, що на початковому етапі існування Місяць був вкритий океаном розплавленої породи, яка під час охолодження сформувала його первісну кору.
Цей камінь не є найстарішим знайденим зразком, проте його дослідження дало важливе розуміння геологічної історії супутника, зокрема наслідків мільярдного впливу метеоритів. Успіх місії став можливим завдяки 18 спеціальним геологічним тренуванням екіпажу та використанню вдосконаленого обладнання. Нині зразок 15415 зберігається в Космічному центрі Джонсона NASA, залишаючись ключовим доказом давніх процесів формування місячної поверхні.
