У Польщі почастішали випадки мови ворожнечі та фізичних нападів на українців, зокрема на неповнолітніх. Згідно з даними польської поліції, за перші сім місяців 2026 року кількість зареєстрованих злочинів на ґрунті ненависті проти українських громадян зросла на третину. Соціолог Рафал Панковський пояснює це неготовністю частини суспільства, звиклої до моноетнічності, до проживання поряд з іншою культурою, що провокує почуття загрози ідентичності.
Один із резонансних інцидентів стався, коли троє чоловіків напали на українську пару через акцент дівчини. Місцева прокуратура кваліфікувала це як напад на ґрунті національної належності. Двох підозрюваних віком 27 та 45 років, які раніше вже мали кримінальний досвід, було затримано. Прем'єр-міністр Дональд Туск засудив цей випадок, зазначивши, що насильство стає системним, і закликав президента Кароля Навроцького відреагувати на ситуацію.
Натомість речник президента Рафал Лешкевич назвав такі заяви спробою уряду перекласти відповідальність за безпеку на вулицях. Політична напруга посилюється розбіжностями у поглядах на історичну пам'ять про УПА та Волинську трагедію. Ситуація загострилася після того, як у червні президент Навроцький позбавив Володимира Зеленського Ордену Білого Орла. Варто зазначити, що у 2024 році президент ветував закон проти мови ненависті, мотивуючи це захистом свободи слова.
Статистика свідчить про довготривалу тенденцію: кількість злочинів на ґрунті упереджень у Польщі зросла з 40 випадків у 2007 році до 1940 у 2024-му. Між січнем і липнем 2024 та 2025 років показник таких правопорушень збільшився на 41%, а у Варшаві — на 84%. Сьогодні українці становлять 78% усіх іноземців у країні, загальна чисельність яких сягає близько 1,5 мільйона, з них 936 тисяч мають статус біженців.
