Психологи наголошують: постійне ігнорування власного болю через фрази на кшталт «все нормально» є наслідком зростання в «знецінювальному середовищі», де почуття дитини систематично применшували. Таке емоційне пригнічення з часом призводить до психологічного стресу, низької самооцінки та меншої задоволеності життям. Люди, схильні до приховування проблем, часто опиняються в соціальній ізоляції, адже роками не отримують належної підтримки, через що навіть відчувають труднощі з описом власних переживань, порівнюючи їх із проблемами інших або вибачаючись за власну відвертість.
Фахівці радять почати боротися з цією звичкою через точність: називати свої почуття реальними словами, що знижує активність мозкових центрів загрози. Також важливо відмовитися від порівняння своїх труднощів із чужими та спробувати поділитися правдивою історією з однією довіреною особою. Водночас психологи закликають розірвати це коло, не знецінюючи почуття інших людей — замість пошуку позитиву варто визнати, що ситуація співрозмовника звучить справді погано.
