39-річний захисник із Запоріжжя Володимир Борисенко, який із перших днів повномасштабного вторгнення служив у 110-й бригаді ТрО, потрапив у полон у березні 2022 року поблизу Приютного. Загалом він провів у неволі 22 місяці та 14 днів, пройшовши через СІЗО та колонії в окупованій Донеччині, зокрема Оленівці, а також у Твері та Мордовії.
За словами Володимира, умови утримання були жахливими: камери переповнювали втричі, а воду видавали у мінімальних кількостях. Окупанти систематично застосовували фізичне насильство, зокрема ламали ребра під час допитів, та психологічний тиск, змушуючи бранців співати гімн РФ і вчити пропагандистські вірші. В одній із захоплених шкіл загарбники облаштували катівню у кабінеті української мови, навмисно оскверняючи простір.
У полоні бранці перебували в інформаційному вакуумі, а харчування було вкрай обмеженим. Володимир згадує, як доводилося пити дощову воду, зібрану в калюжах, або кип'ятити її за допомогою дротів, щоб приготувати чай із цвіту дерев. Попри постійні тортури та загрозу життю, Володимира Борисенка повернули додому під час великого обміну 31 січня 2024 року.
