На екстреній зустрічі 5 серпня прем’єр-міністр Сергій Корецький обговорив із бізнесом ідею створення спеціального страхового фонду для компенсації збитків від російських атак. Одним із варіантів наповнення фонду розглядають невеликий відсоток від кожної покупки в роздрібних мережах. До дискусії також хочуть залучити міжнародних партнерів, які могли б пропорційно поповнювати цей капітал разом з українським бізнесом.
Раніше обговорення подібних механізмів ініціювали мережі АЗС, які дедалі частіше стають цілями ворога. Проте експерти та представники ринку висловлюють побоювання, що обов'язкове страхування може перетворитися на додатковий податок і призвести до субсидування одних компаній коштом інших. Зокрема, керівник аналітичного відділу Concorde Capital Олександр Паращій назвав таку ініціативу черговим податковим навантаженням, а директорка аналітичного департаменту Dragon Capital Олена Білан зауважила, що в окремих містах страховики взагалі відмовляються працювати через високу концентрацію ризиків.
Наразі бізнес вказує на недостатність чинних програм підтримки. Наприклад, збитки мережі Winetime від знищення складу балістикою в липні попередньо оцінили у 300 млн грн, а співвласник Rozetka Владислав Чечоткін повідомив про збитки на мільярди гривень через руйнування комплексу в ніч на 5 серпня. Чинні ліміти виплат через Експортно-кредитне агентство (до 200 млн грн на об’єкт) та компенсації страхових премій (до 30 млн грн) не покривають масштабів втрат великого бізнесу.
Раніше профільний комітет Верховної Ради не підтримав законопроєкт «Про систему страхування воєнних ризиків». Голова комітету Данило Гетманцев заявив, що держава вже запустила інструменти страхування, а тому додаткові законопроєкти не є необхідними. Водночас Андрій Телюпа зазначив, що розробка нового механізму потребує попереднього узгодження з бізнесом, щоб уникнути конфліктів, які виникли навколо попередньої законодавчої ініціативи.
