Втрата кліренсу часто зумовлена помилками на СТО: наприклад, затягування сайлентблоків, поки автомобіль висить на підйомнику, призводить до напруження гуми та втрати до 2 см висоти. Інша прихована проблема — знос опор двигуна та трансмісії, через що важкі агрегати просідають нижче відносно кузова, хоча зовні авто виглядає як зазвичай. Також на висоту впливає стан опорних подушок амортизаторів, які з часом сплющуються, забираючи до 20 мм просвіту, та встановлення металевих захистів двигуна з невідповідними кронштейнами, що зменшують зазор на 4–6 см.
Додаткове навантаження на підвіску створює зайва вага: комплексна шумоізоляція та потужні аудіосистеми додають від 50 до 90 кг, змушуючи авто «сісти». Ситуацію погіршує використання дешевих масляних амортизаторів замість газонаповнених, які краще тримають кузов. Окрім того, критичним є вибір пружин — встановлення деталей від базових бензинових версій на важчі дизельні модифікації призводить до швидкого просідання.
Впливає на дорожній просвіт і невідповідність коліс: монтаж вузької гуми на заширокі диски зменшує радіус кочення на 10–15 мм. Порушення розвалу-сходження та вибір невідповідних за параметрами комплектуючих також негативно позначаються на стійкості й висоті авто. Фахівці радять спершу усунути ці технічні огріхи, перш ніж вдаватися до використання проставок.
