Письменниця Даніель Сакс, аналізуючи вчинки своєї 74-річної бабусі, яка почала роздавати рідним пам'ятні речі, зазначає, що за цим стоїть значно більше, ніж просто «розхламлення». Психологія пояснює такі дії переходом від накопичення до передачі символічних частин власного життя, які дослідники Канзаського університету називають «матеріальним конвоєм».
Цей «караван» предметів, як-от платівки, сервізи чи прикраси, є справжнім літописом стосунків та ідентичностей людини. Після 60 років, згідно з теорією «соціально-емоційної селективності» Стенфордського університету, пріоритети людей зміщуються: через усвідомлення обмеженості часу вони частіше фокусуються на емоційно значущих цілях, а не на практичній користі речей.
Віддавати предмети, з якими пов'язані десятиліття життя, — складний процес, що потребує зусиль. Проте, як підкреслює психолог Ерік Еріксон, за цим стоїть порив «генеративності» — природне бажання людини залишити по собі щось значуще. Люди прагнуть самостійно обрати, до кого потраплять їхні речі, щоб бути впевненими, що їхні близькі зрозуміють їхню цінність.
Дослідження, опубліковане у виданні The Gerontologist 2023 року, підтверджує: для літніх людей головним є не саме майно, а можливість передати свої цінності та впевненість у тому, що їх пам’ятатимуть і знатимуть через історію, яку вони залишають.
