Свіжозаварений чай зберігає корисні властивості лише перші 15 хвилин. Після цього в листі починають накопичуватися важкорозчинні дубильні та азотисті сполуки, що подразнюють шлунково-кишковий тракт. Крім того, тривале зберігання призводить до окислення ефірних олій та поліфенолів, руйнування вітамінів і підвищення вмісту кофеїну, що може викликати прискорене серцебиття та стрибки тиску. З часом на поверхні напою утворюється оксидна плівка з вмістом кофеїну, гуаніну та теофіліну, а через добу напій може стати середовищем для розвитку пліснявих грибів.
Наліт на стінках чашки, який може з'явитися вже за годину після приготування, свідчить про розмноження патогенних бактерій. Споживання такого напою провокує гниття та бродіння в шлунку, що загрожує розвитком виразки. Що стосується холодного чаю, то в ньому критично зростає концентрація оксалатів — солей щавлевої кислоти, які сприяють утворенню каменів у нирках.
Багаторазове заварювання поступово зменшує користь напою: перша заварка віддає до 70% корисних речовин, друга — 30%, а третя — лише 10%. Чорний чай найменш придатний для повторного використання, тоді як зелений, білий та червоний можна заливати окропом 3–4 рази, а улун — і більше, поступово збільшуючи час настоювання. Будь-який готовий чай слід зберігати в холодильнику.
